Що потрібно знати про артроз

Артроз ... Це серйозно?

Спочатку потрібно розібратися, що ж це таке?

Артроз (деформуючий артроз, остеоартроз суглобів) - так називається повільно, але неухильно прогресуюче хронічне захворювання, що характеризується дегенеративно-дистрофічними змінами суглобів. На сьогоднішній день ця патологія є однією з найпоширеніших у світі: за даними літератури артрозом уражено від 10 до 15% людей і, згідно з прогнозами, показники захворюваності мають тенденцію до збільшення.

Причини та механізм розвитку артрозу

В основі розвитку артрозу лежить порушення обмінних процесів в організмі, спадкова схильність, зниження кровопостачання кінцівки. Після 40 років ймовірність розвитку артрозу значно підвищується, а після 60-и років це захворювання в тій чи іншій мірі вражає кожну людину. Однак артроз зустрічається і серед осіб молодого віку.

Причиною артрозних змін в суглобах може бути високе фізичне навантаження, в тому числі пов'язане з особливостями професії, попередні травми або запальні захворювання (ревматичний, подагричний, псоріатичний, інфекційний або ревматоїдний артрит). Остеоартроз суглобів може розвинутися і на тлі іншої патології опорно-рухового апарату, наприклад, плоскостопості, що приводить до перерозподілу навантаження на суглобові поверхні кісток нижніх кінцівок.

Пусковим механізмом розвитку артрозу є порушення обміну речовин в суглобовому хрящі. В результаті чого хрящ втрачає свою еластичність, стає тонким, його гладка поверхня стає нерівною і шорсткою. Порушення ковзання кісток, що утворюють суглоб, відносно один одного, призводить до травматизації кісткової тканини і появи остеофітів. У патологічний процес втягуються синовіальна оболонка, зв'язки, а також тканини і анатомічні структури, розташовані поблизу суглоба (м'язи, сухожилля). Остеоартроз може вражати один суглоб, а може мати і генералізований характер з залученням декількох суглобів одночасно.

Основні фактори розвитку остеоартрозу:

• вік більше 40 років;
• зайва вага;
• травми суглобів в анамнезі;
• інтенсивні спортивні навантаження;
• плоскостопість;
• неправильно зрощені переломи;
• вроджені деформації нижніх кінцівок;

Симптоми артрозу

Як же зрозуміти що у вас артроз? Характерні симптоми хвороби - ниючий біль в суглобах під час ходьби по сходах і при інших навантаженнях на ноги, які вщухають під час спокою, але посилюються при фізичному навантаженні, напруга м'язів в області суглоба, поступово посилюється ломота в суглобах , так само з'являється хрускіт і припухлість суглобів, Пізніше приєднується ранкова скутість. При відсутності адекватного лікування з плином часу розвивається прогресуюча тугоподвижність суглоба і, як наслідок, різке зниження якості життя хворого. Таким чином формується анкілоз, тобто повна нерухомість суглоба з неминучою інвалідністю.

Якщо у вас з'явилися симптоми артрозу, радимо обов'язково звернутися до ортопеда-травматолога медцентру «Віком». Лікар, в залежності від виду артрозу і від стадії його розвитку, призначить відповідне медикаментозне лікування,  порекомендує вам комплекс фізіотерапевтичних вправ, а при необхідності вирішить питання про доцільність оперативного лікування. Медикаментозне лікування, допомагає зняти біль і запалення, у міру можливості, відновити хрящову тканину. Наш фахівець порекомендує також молочно-рослинну дієту, уникати перевантажень суглобів, чергувати будь-яку фізичну активність з відпочинком, санаторно-курортне лікування тощо.

Діагностика артрозу

Діагностика артрозу включає клінічне, анамнестичне обстеження, рентгенографію для дослідження кісткових структур суглоба і ультразвукову діагностику для вивчення стану внутрішньосуглобових та навколосуглобових м'яких тканин. При необхідності призначається магнітно-резонансна томографія або комп'ютерна томографія. Комплекс діагностичних заходів залежить від виду ураженого суглоба, стадії і особливостей патологічного процесу.

Лікування артрозу

Ефективність лікування артрозу залежить від стадії захворювання. Якщо на ранніх стадіях артрозу повне лікування цілком реально, то в деяких випадках основним завданням лікування є підвищення якості життя пацієнта: усунути біль, збільшити обсяг руху в суглобі та уповільнити або запобігти прогресуванню патологічного процесу.

Лікування має бути комплексним, тобто включати як місцевий вплив на уражений суглоб і навколосуглобові тканини, так і загальне, спрямоване на весь організм в цілому. Місцеве лікування спрямоване на ліквідацію запальних змін і відновлення втрачених функцій, а загальне має на меті нормалізацію патологічних процесів, що лежать в основі захворювання. Самолікування при артрозі неприпустимо, як, втім, і при будь-яких інших захворюваннях, тому необхідно суворо дотримуватися тактики лікування, обраної вашим лікарем в індивідуальному порядку.

Лікування артрозу суглобів може в себе включати:

• лікарські засоби протизапальної та знеболюючої дії, а також препарати, що покращують обмінні процеси в організмі і тканинах ураженого суглоба;
• хондропротектори;
• ЛФК, масаж;
• фізіотерапія (магнітотерапія, лазеротерапія, електролікування і фонофорез лікарських препаратів, лазерне опромінення крові (ВЛОК, ЧЛОК), ударно-хвильова терапія, грязелікування, акупунктура);
• пункція суглобів з метою введення лікарських засобів;
• призначення місцевих процедур у вигляді ванн, мазей і компресів;
• носіння ортопедичних виробів (устілки, наколінники, бандажі, корсети і т.д.);
• санаторно-курортне лікування;
• оперативне лікування (коригуючі остеотомії, артропластики, ендопротезування суглобів);

Хондропротектори

Особливе місце в лікуванні остеоартрозу має прийом хондропротекторів (наприклад, АРТРА, Джойнт Флекс, Дона, Структум, Протекон, Алфлутоп і ін.) протягом не менше 3-6 місяців. До складу хондропротекторів входять хондроїтин-сульфат і глюкозамін. З їх допомогою відбувається відновлення хрящової тканини. У лікуванні остеоартрозу це найкорисніші препарати. Від нестероїдних протизапальних засобів їх відрізняє комплексний вплив на суглоб. Тобто вони не тільки справляються з симптомами хвороби, але впливають на її «основу». Однак ефективність хондропротекторів найбільш висока на першій-другій стадії захворювання. На подальших стадіях ці речовини діють повільніше і не відразу покращують стан хворого. Реальний результат від хондропротекторів може бути отриманий після проходження курсу лікування мінімум один раз на рік.

ЛФК

Гімнастика при артрозі грає ключову роль в лікуванні. Збільшуючи кровообіг при виконанні вправ, до хрящів надходить більше поживних речовин, а значить їх руйнування значно сповільнюється. Потрібно почати приділяти увагу рекомендованим фізичним навантаженням хоча б до чверті години, поступово збільшуючи тривалість занять до 60-ти хвилин. Займаючись лікувальною гімнастикою, потрібно навчитися слухати свій організм. Сигналом до зупинки занять є посилююча біль суглоба, погіршення загального самопочуття, втома. Для хворих не встановлюється кількість вправ, повторень, підходів, хоча рекомендації є. Все строго індивідуально і визначається тільки тяжкістю захворювання, тренованістю організму, самопочуттям. Кожна вправа має супроводжуватися короткочасним відпочинком (2 -3 хвилини). За цей час нормалізується пульс, відновлюється дихання, посилюється приплив крові до хворого органу.

Однак слід виключити вправи з гантелями, гирями, а також стрибки, підскоки, присідання в початковому положенні стоячи. Треба відзначити, що ЛФК при артрозі є важливим методом відновлення функції суглобів, адже завдяки ЛФК відбувається:

• зниження болю
• поліпшення рухливості в суглобі
• зменшення м'язової напруги
• підвищення тонусу ослаблених груп м'язів
• посилення харчування тканин суглобів
• поліпшення функціональних здібностей хворого

Хіба можна вилікувати артроз, запитаєте Ви?

Як стверджують наші фахівці, все залежить від пацієнта, а точніше від швидкості його реагування на проблему. Чим довше людина терпить і сподівається на самостійне вирішення ситуації, тим більше він погіршує свій стан. Не потрібно чекати гострого болю, що не дозволяє встати з ліжка, досить відчути незначну скутість в якомусь із суглобів, яка зазвичай проходить. Але за її зникненням стоїть продовження руйнівного процесу, який в наступний раз дасть про себе знати в більшій мірі. Звернувшись до ортопедів-травматологів медцентра «Віком», Ви отримаєте високоякісну медичну допомогу, завдяки якій не тільки стабілізуєте свій стан і сповільніте руйнівний процес в хрящі, але, можливо, ще й завершите його на безпечному етапі.

Профілактичні заходи:

Найбільш ефективним профілактичним заходом є боротьба з надлишковою вагою тіла, що включає дієту і раціональну фізичну активність. При остеоартрозі колінного суглоба рекомендується надягати спеціальний наколінник. Він фіксує колінний суглоб, сприяючи зменшенню болю. Особливо важливо носити наколінник при тривалій ходьбі, спортивних заняттях. Не можна допускати перенапруження колінних суглобів, для чого фізичну активність слід обов'язково чергувати з відпочинком.

Необхідно носити устілки-супінатори у взутті. З їх допомогою суглоби підтримуються в правильному стані. Не остання роль належить самому взуттю. При зіткненні п'яти з поверхнею землі відбувається удар, що поширюється по кінцівці і травмує хрящ. Взуття на широкому низькому каблуці з еластичною м'якою підошвою гасить цей удар. Дуже важлива достатня ширина взуття та наявність в ній м'якого верху. Ці вимоги дотримуються в більшості спортивного взуття. Хворому необхідні спеціальні пристосування, що дозволяють зменшити навантаження на суглоб. До них відносяться ортопедичне взуття, яке потрібно носити при наявності вкорочення кінцівки; супінатори, які призначаються при плоскостопості; наколінники, здатні зменшувати нестабільність (розхитаність) колінного суглоба і тим самим зменшуючи травматизацію суглобового хряща при ходьбі.

Комплекс лікувальних заходів призначається індивідуально в залежності від виду уражених суглобів, стадії і особливостей патологічного процесу. Артроз вимагає тривалого лікування, з регулярними заходами профілактичного характеру.

Остеоартроз - серйозне хронічне захворювання, яке неможливо вилікувати в короткі терміни, тому потрібно запастися терпінням і вірою в одужання. Саме ж лікування повинно бути комплексним, включати в себе цілий спектр різних методик і лікарських засобів. Тільки в такому випадку можна сподіватися на успіх.